Золочів

0

Автор: Волошинський Павло, студент групи РПЗ-3

Золочів (анг. Zolochiv, пол. Złoczów) – районний центр Львівської області, лежить на 70 км на схід від Львова, у долині біля північних схилів височин Гологорів та Вороняків на березі річки Золочівки, що впадає до Західного Бугу. Давніші мандрівники писали, що “околиці Золочева є гарні, гористі та багаті на ліси й численні сади”. Зі Львова до Золочева зручно доїхати маршрутними таксі з вул. Личаківської (неподалік від кінцевої зупинки трамваю №2) або електричками від Головного вокзалу чи станції “Підзамче”.
Герб Золочева Сучасний герб міста Золочева поєднав родові знаки його колишніх власників: Щечонів (“Свєрчек”), Сєнєнських (“Дембно”), Ґурків (“Лодзія”) та Собєських (“Яніна”), а також зображення вежі бастіону Золочівського замку на синьо-жовтому фоні. До речі, в протилежному краю України у Харківській області є ще один райцентр, що теж називається Золочів.

Вже у 1180р. в межах сучасного Золочева існувало місто Радече, яке можна вважати попередником Золочева.

Раніше вважалось, що поселення з назвою Золочів вперше згадувалося в документах у 1441 р., коли польський король Владислав III, названий потім після своєї загибелі під Варною у 1444 р. в битві з турками Варненчиком, подарував магнату Яну з Сєнни (Сєнєнському) кілька десятків сіл (Одеських маєтностей), а серед них і Золочів.

Перша письмова згадка про Золочів, знайдена в архівних документах останнім часом, датується 1423 роком. Тоді Золочів перейшов від родини Кердеїв до Яна Мєнжика.

У XVI-XVII ст. в Золочеві виникають й розвиваються численні цехи. А у 1553 р. король надав місту привілей на проведення щорічних ярмарків на початку січня (на свято Трьох Королів).

Від родини Ґурків Золочівські маєтності купив люблінський воєвода Марек Собєський, який підтвердив усі привілеї, надані його попередниками місту Золочеву. Його син Якуб закінчив у 1634 р. перебудову Золочівського замку, планувальна концепція якого збереглась донині. Також місто було укріплене валами, які проходили вздовж нинішніх вулиць Валової, Сковороди та Бандери. В системі міських фортифікацій укріпленими пунктами були також церква св. Миколая, парафіяльний костел (тепер церква Воскресіння Господнього) та Золочівський двір.

У 1648 та 1655 рр. через Золочів переходило козацьке військо Богдана Хмельницького.

Після Якуба Собєського Золочівські маєтності перейшли до його сина Яна, який у 1674р. був обраний польським королем. Він часто перебував у замку під час турецьких воєн та татарських набігів. Відразу після свого обрання, не чекаючи на коронацію, король Ян III Собєський заклав під Золочевом табір польського війська, яке збиралось для походу на Поділля.

У 1672 р. Золочівський замок протягом шести днів оборонявся від турецького війська, але був здобутий і зруйнований. Пізніше замок відбудовували татарські бранці, яких Ян III Собєський поселив у сусідньому селі Вороняки. За легендою, частина з них збунтувалась, і 300 татарів з Вороняків були страчені за наказом короля біля стін замку. На цьому місці була поставлена фігура Святого Яна Непомука. Зараз поблизу брами замку стоїть скульптура Божої Матері, яка раніше розміщувалась біля костелу.

У 1691 р. велика пожежа винищила майже все місто, а 1705 року Золочів спустошили шведи. Син короля, Якуб Собєський, підтвердив надані своїми предками привілеї для міста й у 1730 р. заклав у Золочеві монастир та колегію піярів. В 1760-х рр. одним з професорів колегії був Онуфрій Копчинський (1735-1817), відомий педагог, автор польської граматичної термінології. Він написав зокрема “Граматику польської мови”, видану у Варшаві в 1817р., яка разом з іншими підручниками О. Копчинського протягом XIX ст. використовувалась в польській освіті.

Герб Золочева:

Okb_Uq5dOdE

Герб Золочівського району:

M52fT_nt1Tk

Прапор:

FUg5CdeO78A


Share.

Comments:

Leave A Reply

'