Золочів у 2-й світовій війні

0

Автор: студент групи РПЗ-3, Долішний Ігор

Упродовж 1919-1939 рр. у Золочеві вирувало суспільно-громадське життя, активно працювали численні українські організації. Місто прославляли релігійні та політичні діячі, талановиті вчені, досконалі майстри пензля і слова. Серед них можна виокремити священика Степана Юрика, адвоката Теодора Ваньо. В 1939 р., зі вступом Червоної армії до Золочева, почалася радянізація краю, яку перервав напад німецько-фашистських військ у червні 1941 р., але яка продовжилась з приходом радянських військ у липні 1944 р. 

Воєнні та повоєнні роки на Золочівщині супроводжувалися масовими репресіями і депортацією українського населення. Німим свідком сумної і трагічної сторінки історії краю є замкове подвір’я, орошене кров’ю багатьох сотень галичан, які загинули від рук катів НКВС. Цвіт української нації сьогодні спочиває на міському цвинтарі. 

f38d60c5f61d Zolochiv3

Від 1942 р. в околицях Золочева, у навколишніх лісах, воювали загони УПА. Героїчна боротьба з окупантами за волю і незалежність України назавжди залишила в пам’яті золочів’ян імена патріотів Золочівщини: головнокомандувача УПА Василя Кука; членів ОУН Ірини Кілярської, Ірини Захарчук, Ангеліни П’ясецької; крайових провідників УПА Василя Бєлінського, Петра Малиновського, Романа Кравчука, Осипа Безпалька та багатьох інших. 

У другій половині XX ст. на Золочівщині спостерігався поступальний розвиток. Виникали нові промислові підприємства, розвивалось сільське господарство, помітно підвищувався добробут населення, будувались школи, дитячі садочки, заклади охорони здоров’я, культури, багатоквартирні житлові будинки, зростала чисельність мешканців краю.


Share.

Comments:

Leave A Reply

'