Вихід із зони комфорту як умова розвитку особистості

0

Автор:Гриник Назарій, студент групи РПЗ-2

У житті ми постійно стикаємося з ситуаціями, коли потрібно щось змінити чи навіть просто зробити щось незвичне і нове, але страх перед невідомим часто заважає нам діяти. Наш внутрішній голос починає переконувати нас у тому, що все не так вже й погано, а хто знає, буде добре, якщо ми почнемо міняти своє життя.

Існують внутрішні кордони, в межах яких ми відчуваємо себе в безпеці тільки тому, що там нам все знайоме і звичне. Саме ці внутрішні рамки змушують нас триматися за відносини, які себе віджили, роботи, яка не приносить нам задоволення і навіть за звичний образ думок. Ці внутрішні рамки і утворюють нашу зону комфорту.

Зона комфорту – область життєвого простору, дає відчуття комфорту і безпеки. Як правило, зона комфорту визначається звичними шаблонами поведінки, до чого звик, то й комфортно. Усталений світ, де все знайоме, стабільно і передбачувано.

Простіше кажучи, це стан, в якому ви відчуваєте себе «у своїй тарілці». Здавалося б, що поганого в комфорті і безпеці? Нічого, за винятком того, що вони сильно ускладнюють розвиток і освоєння нового. Будь научіння і навчання пов’язане з виходом за межі зони комфорту.

За межами зони комфорту знаходиться зона ризику. Розумний вихід за межі зони комфорту в зону ризику – необхідна умова розвитку особистості. Як правило, чим молодша людина, тим простіше і охочіше він розширює зону комфорту. Коли здорова людина надовго затримується в зоні комфорту і не робить ніяких зусиль, щоб виходити з цієї зони і розширювати його межі, то його розвиток припиняється, переходячи в деградацію особистості.

Таке формулювання дуже ясно дає нам відчути неминучість подолання кордонів, якщо нас цікавить власний розвиток.

Для початку варто розібратися з тим, як саме ми можемо зрозуміти, що застрягли в зоні комфорту. Це можна зрозуміти по своїй реакції на будь-яку нову ситуацію, з якою ми зіткнулися або навіть просто подумали про неї. Першою реакцією, швидше за все, буде страх. Хочемо підкреслити, що реакція на нове може бути абсолютно різною (ажіотаж, цікавість, інтерес, неспокій), але саме страх є деструктивним почуттям і показником того, що виходити з зони комфорту не хочеться. Далі, виходячи з того страху, який застряг в зоні комфорту може вибрати кілька варіантів поведінки: «втекти і сховатися», ігнорувати, протестувати, чинити опір і намагатися не допустити змін, тоді як шлях, що веде до розширення зони комфорту, має на увазі прийняття та адаптацію.

Усвідомлення

Найважливішою умовою виходу із зони комфорту можна вважати усвідомлення того, що ми в ній зависли. Не зізнаючись собі, що ми зависли в зоні комфорту, ми не можемо зрушитися з мертвої точки. Дуже важливо прийняти для себе думку, що ми тут застрягли і що нам необхідно вирватися за межі ситуації, визначивши область зони комфорту. Це наша робота, наш бізнес, усталені, але не влаштовують нас відносини, місто, квартира, де ми живемо – все це може бути нашою зоною комфорту, які нас вже ніяк не влаштовують, але ми боїмося змін і нічого не робимо для того, щоб змінити своє життя.


Share.

Comments:

Leave A Reply

'