Індоєвропейці

0

Підготував студент групи РПЗ-2, Целяр Ярослав


Індоєвропейці – носії індоєвропейських мов. До індоєвропейців відносяться багато стародавніх і сучасних народів: вірмени, балти, германці, греки, іллірійці, індійці, іранці, італіки, кельти, слов’яни, тохари, фракійці, фрігійці, хетти.

При цьому до балтів відносяться сучасні латиші та литовці, а також стародавні пруси і деякі інші племена, сучасні німецькі народи – це австрійці, англійці, данці, голландці, німці, норвежці, фризи, шведи, ісландці, стародавні готи, вандали і багато інших древнегерманских племен.

Іранське походження мають белуджі, гілянців, перси, курди, мазендаранці, осетини, памірські народи, сарікольці, таджики, талиші, язгулямці.

До італійців належали латині (предки римлян, від латинської мови яких відбуваються романські мови, що включають італійську, французьку, провансальська, ретороманского, іспанська, каталонська, португальська, румунська, молдавська мови), оски і умбри.

Нащадками кельтів є шотландці, ірландці, бретонці та інші.

До слов’ян належать сучасні Українці, білоруси, болгари, лужичани, македонці, поляки, серби, словенці, словаки, хорвати, чорногорці, чехи, давні полабських і поморские слов’яни. Нащадками іллірійців є сучасні албанці.
Найбільш поширена серед лінгвістів та археологів «Курганна гіпотеза» передбачає, що прабатьківщиною індоєвропейців була територія Північного Причорномор’я в межиріччі Дніпра і Волги, а самі вони були напівкочові населенням степових районів сучасних сходу України та півдня Росії, що жило в цих місцях в V- IV тис. до н.е. З предками індоєвропейців, відповідно до цієї гіпотези, ідентифікується населення, відносилося до среднестоговской, самарської та ямної культури. Надалі в зв’язку з переходом цих племен до бронзового віку і прирученням коня почалися інтенсивні міграції індоєвропейських племен в різних напрямках. При цьому проходила мовна асиміляція індоєвропейцями місцевого доіндоєвропейских населення, що призводило до того, що сучасні носії індоєвропейських мов значно відрізняються за расово-антропологічним типом.

В епоху Великих географічних відкриттів і наступної масової європейської колонізації індоєвропейські мови поширилися в Америці, Південній Африці, Австралії, Новій Зеландії та інших районах.

Існує також «анатолійська» і «навколочорноморської» гіпотези походження індоєвропейців.



Share.

Comments:

Leave A Reply

'