Батько і Син

0

Автор: Жмурко Ростислав, студент групи РПЗ-2

Я був єдиним сином, ріс у важкі 90-ті, мати домогосподарка, батько десь підробляв охоронцем. Приносив копійки, ледве переживали дні. Але коли я вступив до КТЛ, а за навчання потрібно було платити, батько погодився, хоч це і було для нього великою сумою в ті часи. Я старанно вчився, хотів багато чого досягти, виправдати працю батьків, і коли-небудь зробити так, щоб вони мною пишалися, особливо тато. Вивчився, вступив до престижного вузу, став аудитором в найбільшій компанії. Став допомагати батькам, але батько все так само працював охоронцем в тому ж місці. Як не дивно, я ніколи не цікавився де саме. І ось, чергова перевірка, відрядили в своє місто. Тато на зміні, я приїжджаю на ревізію, мене з порога зустрічає ген директор, а ворота відкриває тато … Ми подивилися мовчки один одному в очі і я пройшов мимо, злегка кивнувши головою. Нам не можна було мати в перевірці місці родичів і я не міг видати себе. У той же день я поїхав, не було часу. Та й я якщо чесно, соромився подивитися йому в очі. І він і я – люди мовчазні, про почуття говорити не вміємо, тому й не зідзвонювалися часом. Наприкінці того місяця прийшла звістка про його смерть …

Зі слів батька:
Я завжди був неуком, неписьменним, але син і дочка у мене виросли розумними. Син вступив до КТЛ, туди всі хотіли, але брали тільки обраних. Я працював охоронцем, бо іншого не вмів. І питання про оплату КТЛА навіть не міг бути – я зобов’язаний зробити так, щоб він не мучився як я. Університет він закінчив на вищу стипендію, поступив на роботу і одержував 800 $! Нам допомагав, сестричку навчав сам. Я їм все життя пишався. І ось одного разу на роботі все заметушилися, мовляв їде ревізор, самий непідкупний і небезпечний, всі на роботі навіть ночували, щоб встигнути підготуватися. І ось з’являється він – мій син! Виходить з красивою машини, зустрічає його сам ген директор! Всі шишки перед ним танцюють, а він серйозно на мене дивиться і киває! Він зі мною привітався! Зі мною, простим охоронцем, сторожовим собакою, якого зазвичай ніхто не помічає. Він розніс цих злодіїв в пух і прах. Всі накрадене з носа витягнув. Вони ні за що іноді урізали мою зарплату, не платили за 3-4 місяці, знущалися, а тепер танцювали перед моїм сином і відповідали за кожну копійку! Заради цього моменту я жив, тепер і померти не шкода …


Share.

Comments:

Leave A Reply

'